Цитата:
Сообщение от алеккк
русофобия дорого стоит и каждый заплатит цену
|
Скоро?
Можу розказати тобі про дві пєчальні судьби. Знав я двох людей. Одного звали Валєра і ми були майже друзі, бо знали один одного ще з інститутьських часів, а потім багато часу проводили разом в прогулянках і бесідах. Потім в мене з'явилась сім'я і наші путі на деякий час розійшлися. Хтось мені розповідав, що він сильно став віруючим, співає в хорі церкви, від нього пішла жінка до іншого, ну і він жив з мамою. Квартира в них була занедбана сталінка з трьохметровими потолками і тараканами, ремонту не бачила мабуть з 50-х років, навіть проводка була ще відкрита витою парою на фарфорових чашечках. Ну і при Януковичі в них на стінці висів плакат з цим Януковичем. Шо його мама шо він сам Януковича поважали і за нього голосували. Валєра був до самого тім'ячка нєв'єбєнно рускім. Прізвище в нього було Щербина, але він його поміняв на Щербатов і розказував, що його предки якісь з роду князя Щербатова. Він був дуже правильний до найменших дрібниць, знав англійську, російську і не погано українську, потім ще вивчав японську і зайобував японськими словами. Вмів грати на скрипці, фортепіано, гітарі, ударних інструментах і часто грав на вулиці на трубі і альті. Не знаю, чи був в нього талант, але він був дуже правильний і настирний в усьому. Викинути при ньому недопалок на дорогу, або лускати семочки було дикістю і смертим гріхом. Проїзжаючи, або проходячи мимо нашої церкви він завжди хрестився і ніколи не пропускав усіх служб. Ну а потім стався Майдан і за ним окупація Донбасу. В нас були безкінечні спори хто правий, а хто не правий, а потім русня збила малазійський боінг і Валєра на питання як він до цього ставиться відповів, що мовляв рускіє такого зробити не могли і літак збили українським Буком, ну а далі вся оця хуйня про іспанського диспетчера, Су-24, експєртіза алмаз-антея. І все це з піною на роті і повною впевненістю в своїх словах. Все закінчилось тим, що я напряму послав його нахуй і побажав удачі в любві до русні і Путіна. І десь місяців п'ять ми не розмовляли один з одним, хоча в центрі бачились. А потім він якось подзвонив і запропонував зустрітися і поговорити. При зустрічі він повідомив, що в нього діагностували рак горла. Ну і вже потім ми не розмовляли ніколи про відносини Росії і України. Йому пропонували різати пухлину, але він понадіявся на бога і почав лікуватись якимись там опроміненнями, потім вже дійшло до хімії, по ітогу в нього на шиї виросла така здоровенна хуйня, що страшно було дивитись, ну і через три роки після діагнозу його не стало. Всі ми його знайомі і друзі були на похоронах, а потім ще років зо три заїзжали на його могилу на вєліках його пом'янути. Бо падлюкою він не був, просто був чокнутий на русофільстві і церкві на всю голову. Ну в кожного свої таракани в голові.
А друга історія про іншого приятеля з нашої вєлокомпанії. Був в нас ще такий Дімка. В юності він якось пішов по наклонной і батьки відправили його подалі від його хуйових друзей до родичів в Мурманськ. Звідти він пішов в армію, відслужив і повернувся на Україну. Женився, народив сина, но шось там не склалося і він розійшовся. Був не дуже розумний, трохи примітивний і коли почався Майдан і окупація Криму і Донбасу розказував, що Україна сама винна, не треба було проти рускіх залупатись, рускіє вот такіє класниє рєбята, я знаю, я с ними долго жил ну і вся оця хуйня разом з збитим українцями боїнгом. Дивився російські телеканали, Шарія, наводив докази з Русскої вєсни і т.п. Я його тролив і сперечався з ним, але він якщо чув докази своєї неправоти казав, що не хоче про це розмовляти і втікав. Він був зациклений на ремонтах вєліков. ролікових ковзанів, мотоциклів китайських. ніде не робив, жив на мамину пєнсію і на тому, що торгував вєлозапчастями і ремонтував вєліки. Трохи був такий обмежений. Ну і вже тут в Ірпені якось півроку тому мені подзвонив один наш спільний знайомий і ще один мій друг і розказав, що в Дімки знайшли рак і він переїхав до сина в Дніпро і там проходить лікування. Що там з ним станом на зараз я навіть не знаю. А більше в моєму житті таких русофілів якось і не було. А ті що були чомусь захворіли раком. Чого воно так, га, Алеккк? І от дивлюсь я на Маргушу Сімоньян, на її лису голову і думку гадаю..... Ну пиздони канєшно шось про щеневмерлу і про бєсплатний суп і лопату чирву.