Продовження...
Тут цікаве те, що різке зближення світоглядів з КНДР, крім усього іншого, переконало прутіна в тому, що передача влади повинна здійснюватися за династичним принципом, і якщо раніше в його наступниці записували дочку Катерину, то тепер з’ясувалося, що в нього є спадкоємець престолу Ваня. Мабуть, Ваньок трапився від гімнастки під час спільних вправ із дзюдо і дуже художньої гімнастики. Ну, а прості обчислення дають розуміння того, що царик зібрався правити до 97 років, після чого подумає про те, щоб передати владу синкові. А далі видання наводить деякі дані для порівняння строків правління:
«За тривалістю правління путін уже перевершив Піночета (17 років), Кім Чен Іра (17 років), Беніто Муссоліні, індонезійського диктатора Сухарто (20 років) та Ніколає Чаушеску, який очолював Румунію 24 роки. До кінця п’ятого строку путін може обійти Мао Цзедуна, а у разі шостого – наздогнати Франсіско Франко (Іспанія) та Антоніу ді Салазара (Португалія), кожен із яких правив по 36 років.
Якщо ж путін залишиться при владі до 2050 року, він обжене Муаммара Каддафі (42 роки), Кім Ір Сена (46 років) та Фіделя Кастро (49 років) і стане найбільш «довгограючим» правителем росії з часів Івана Грозного, який правив 50 років (включаючи дитячий вік, коли фактичне управління державою було покладено на бояр).
Цю цитату ми наводимо виключно як камертон для того, щоб було зрозуміло, як цар боїться власної смерті. Проте всьому стаду давно розповідають про те, що на все – воля Божа, ба більше, що вмирати за царя і вітчизну – красиво та почесно. Тільки сам цар з приводу своєї смерті має зовсім інші міркування, які не мають нічого спільного ні з волею всевишнього, ні з усім тим, що розповідають для лохів. Ба більше, сам цар упивається чужими смертями, як натуральний вовкулака. Причому як смертями іноземців, так і смертями власних підданих. Ну, а далі – інші цитати.
У Мережі з’явилася інформація про одну з останніх нарад, яку прутін провів із представниками чобіт, і вона мала цілком предметний характер. Справа в тому, що прутін уже кілька разів прямо ставив завдання військовим, щоб ті захопили всю територію Донецької області, і для цього треба оволодіти Покровськом. У вересні чоботи поклялися йому в тому, що до 1 листопада вони якщо не захоплять усю Донецьку область, то вже Покровськ – обов’язково.
І ось настало 1 листопада, і напередодні прутіну вже доповіли про те, що Покровськ уже захоплено, про що він тут-таки і роздзвонив по всьому світу, і цей самий світ йому відповів у тому плані, що треба пити потрібні таблетки, щоб публічні галюцинації не видавали справжнього стану психіки. В такій неприємній ситуації прутіну знову довелося ставити запитання: «Чи можна досягти результату до кінця року?». І ось що пишуть з приводу того, коли настане «1 листопада»:
«Міністр оборони, начальник Генштабу та більшість інших генералів відповіли, що це неможливо. І очікують на звільнення ДНР не раніше середини наступного року. При цьому Гєрасімов вважає, що для досягнення цієї мети у 2026 році потрібна нова хвиля мобілізації…»
Власне кажучи, цей шматок тексту свідчить про те, що прутін наказав кинути всі ресурси під Покровськ, і чоботи їх, ці ресурси, вже практично повністю освоїли, тобто закопали в землю. А для продовження банкету потрібна наступна партія м’яса, причому більша, ніж раніше. Про це говорять практично відкрито:
«Декілька військових відповіли, що звільнити ДНР до кінця року можливо. Але тільки ціною зростання втрат серед особового складу й техніки мінімум у три-чотири рази».
А це означає, що чоботи явно і прямо говорять прутіну про те, що його бажання можна спробувати виконати, але з рівнем втрат у живій силі та техніці, який учетверо перевищує той, що є зараз. Грубо кажучи, якщо зараз за добу «у відбій» іде близько тисячі організмів, то рівень витрачання потрібно підвищити до чотирьох тисяч. Але тут є ще один важливий момент. Чоботи кажуть, що кратно слід збільшити не лише витрати м’яса, а й техніки, а з цим уже – все. Складські резерви, придатні для відправлення на фронт, практично закінчилися, а те, що залишилося, не дасть потрібного приросту навіть удвічі.
А якщо так, то відсутність техніки можна перекрити виключно м’ясом. І якщо кратність три-чотири було названо з такою самою кратністю збільшення кількості техніки, то без неї кількість витратного м’яса має бути ще більшою – у сім, вісім або й десять разів. І як повідомляють учасники заходу, прутіна ці цифри взагалі ніяк не збентежили, і він взяв час на «подумати» про те, чи зможе він підтримувати втрати на рівні від семи до десяти тисяч організмів за день.
А як стверджують інші джерела, прутін має місце, де його сповнює натхнення. Щоправда, виглядає все це вже за межею клінічної психіатрії, але вже – як є. Виглядає це так, із посиланням на джерело в глибинах кремля:
«Те, що у президентській бібліотеці зберігається шматок ворожого «Леопарда», підбитого в зоні СВО, всій країні показали не просто так. Це дуже важливий для Владіміра Владіміровича трофей. Коли важко, він сідає чи стає біля нього. Розмірковує. Іноді молиться. І ухвалює після цього важливі рішення. А буває, що просто бог допомагає, і ситуація покращується».
Ще раз: про це повідомляє не пацієнт палати № 6, а джерело в кремлі, яке все це бачить на власні очі. Просто вдумаймося: прутіну в кабінет втягнули шматок підбитого танка. Можна лише уявити, які артефакти притягли в нору цього ховраха. Наш недавній жарт із приводу яблук від коня Рюрика може виявитися бляклим порівняно з реальністю. Та там місця для діагнозу не лишилося. І якщо комусь здається, що представник кремля просто потролив старого пердуна, то ось вам цитата про те, що обговорюють в оточенні прутіна:
«Згідно з результатами одного із соцопитувань, багато росіян впевнені, що підвищення ПДВ погано вплине на них і на країну загалом. Наші джерела в кремлі здивовані таким ставленням громадян країни до змін та кризових явищ в економіці.
«Підвищення ПДВ, нові податки, які ми, швидше за все, запровадимо наступного року, спрямовані на перемогу росії. Кожен патріот повинен якщо не радіти, то з розумінням поставитися до такої ситуації. А результати опитувань поки що викликають подив та розчарування», – заявив високопоставлений співрозмовник в АП».
Простіше кажучи, там уже не деменція, а щось явно інфекційне, яке повністю виносить залишки мозку. Просто вдумаймося: вони у свого стада вивертають кишені на дідові розваги і дивуються з того, що це комусь не подобається. Адже вони бачать, як старий стоїть і молиться біля уламка «Леопарда», і втирають сльози, а невдячна чернь – ось що надумала. За невдоволення, навіть формально не виражене, треба одразу років десять давати, тоді все налагодиться. І подібні промови штовхає не один представник адміністрації прутіна. Другий видає таке:
«Ми попереджали, що криза в росії може бути жорсткою. Але вважаємо, що наш народ зустріне її якщо не з радістю, то з розумінням. Додам: кризові явища, підвищення податків, інші речі, які стосуються матеріальних питань, потрібні нам. Потрібні для перемоги у СВО, яка ще не близька, але обов’язково має бути. Потрібні для очищення. Адже матеріальні проблеми допоможуть більше думати про духовне, про патріотизм, про те, навіщо живе кожен росіянин і куди йде росія. Погано, що багато хто в нашій країні забуває про це!»
І ось це пацієнт виконує в 73 роки. Важко собі навіть уявити, що б він виконував у 90 років. Але з усього цього випливає одне. Прутін став безумовним зразком мерзенності в усьому діапазоні її прояву. І в кожній окремій галузі він досягнув таких глибин, до яких не опускався жоден його попередник. Саме з цього приводу немає жодних сумнівів.